Художник із геополітичним передчуттям: у Полтаві відкрилась виставка Леоніда Гусака
У Полтавському художньому музеї відкрилась виставка полтавського художника Леоніда Гусака (1947-1996).
Він також є автором цікавих літературних творів, іноді з моментами пророцтва. У вересні 1991 року Л. Гусак написав пародійне інтерв’ю, яке начебто відбулось у 2006 році в Брюсселі, з вигаданим представником Росії – координатором інтерфронтів європейських республік І. Смірноффим.
Ось як цей представник відповів на запитання про право народів на самовизначення: «Де ви бачите народи? Хто їм дав право називатися народами? З так званих «народів» найпоряднішими виявилися лише білоруси. А серед інших, повторюю, порядок треба наводити тільки зброєю».
Чергова виставка Леоніда Гусака була присвячена його сімдесятип’ятиріччю. Стільки художнику мало б виповнитися 6 жовтня 2022 року. Він раптово помер у 1996 році.

На відкриття виставки завітало чимало людей. Звучали спогади та розмірковування тих, хто його знав, і тих хто вивчав його творчість. Найчастіше можна було почути слова – «своєрідність», «неповторність».
На картинах Л. Гусака красота рідного краю поєднується з нестримним прагненням зрозуміти мистецтво, історію, філософію, і зрештою – призначення людини у цьому світі.
Він народився на Старому Хуторі, що в районі Дослідного поля Полтави. Нині це окраїна міста, а у рік його народження та у дитячі роки там ще зберігався дух справжнього хутору.

«Над ставком», «Старий хутір», «Вечірня тиша», «Місячна ніч», «Край поля», «Дитинства сон» – це назви лише кількох картин Леоніда Гусака. На них безмежні поля та поодинокі дерева, іноді такі ж поодинокі хати, часто хатки-мазанки. Можливо хуторянські пейзажі й надихали художника на розмірковування про самотність людини у суспільстві. Власне – тема не нова для мистецтва.
Його дружина Алла Гусак згадує, що вони з чоловіком не жаліли грошей на книги. Багато читали. Пітер Брейгель, Андрій Тарковський, Карл Юнг та інші величі вплинули на творчість Л. Гусака. Він сам про це писав, на це звертають увагу і мистецтвознавці.
Біблія також вплинула. Прояви Трійці відчуваються у пронизливих триптихах художника. Не обійшлося і без Карла Маркса. Більша частина життя художника припала саме на радянський період, точніше на період «розвинутого соціалізму».

Твори присвячені тодішнім «досягненням» сповнені тривогою щодо втрати своєрідності власного народу – аж до апокаліптичних переживань. Це особливо видно на його графічних роботах, які з’явилися на межі краху СРСР і початку Незалежності України. На них навіть хатки-мазанки перетворюються на похмурі багатоповерхівки.
«Коли у 1971 році народився наш син Артем, – сказала Алла Гусак, – Льоха, саме так його називали близькі та знайомі, почав спілкуватися в нашій квартирі, і найчастіше за її межами, винятково українською мовою. Він наполіг, щоб син ходив саме до української школи. Тоді це було дуже не «модно».
Офіційне радянське мистецтвознавство дещо з насторогою ставилось до творчості Л. Гусака. До речі, він за будь-якої влади не купався у проміннях слави та щедрих нагород. Але та ж своєрідність не могла залишатися поза увагою.

Під час відкриття виставки відомий мистецтвознавець Віталій Ханко нагадав, що ще Гоголь описував «глибоку провінційність полтавців», і що навіть у другій половині 20 століття ситуація була схожою, принаймні не так багато полтавців були добре знанні в широкому мистецькому світі. Мистецтвознавець назвав кілька митців з Полтавщини, які у той період руйнували такий імідж: Ш. Корідзе, О. Глушаченко, Є. Путря, С. Пасічна, П. Волик тощо.
«Але серед цих названих художників, – сказав пан Ханко, – на перше місце можна поставити складні за своєю філософською суттю твори Леоніда Гусака. Він був чоловіком скромним, тихим, філософські направленим. Він відчував себе самотнім у цьому періоду розвинутого соціалізму, не сприймав його. Тому подав у таких складних мистецьких образах».
Художниця з Полтави Наталія Сташкевич відома, зокрема, своєю талановитою роботою з юними художниками. Зі своїми учнями вона завітала на виставку.

«Я особисто не була знайома з Леонідом Гусаком, – сказала на відкритті виставки пані Сташкевич. – З його творчістю познайомилась завдяки його дружині Аллі Гусак. Це знайомство змінило мене. Теж саме відбулось з моїми учнями, яких я вводила на виставки Л. Гусака. Вони почали творити зовсім по іншому. Навіть не так, як я їх вчила».
Не всі картини на виставці мають складний філософський підтекст. Чимало з них дають можливість просто насолодитися красою природи, причому не тільки української. Наприклад, один із розділів виставки присвячений яскравим красотам Далекого Сходу, де художнику довелось працювати.
Директор Полтавського художнього музею Ольга Курчакова сказала, що виставка відбувається у рамках проєкт музею «Між сиренами». На виставці представлені роботи Л. Гусака з приватних колекцій та фондової збірки Полтавського художнього музею.
Нині роботи Л. Гусака представлені у багатьох приватних колекціях і музеях України та світу.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google






